?

Log in

No account? Create an account

Мрійниці

Забігла на пошту, а там на мене вже чекала листівка від linda_lotiel

Так от, по-перше, дякую, а по-друге, ось вам у відповідь картина A Revery від Альберта Мура (я не змогла пройти повз таку назву :) )



(музей Legion of Honor, СФ)

День Незалежності святкують у США 4 липня – цього року воно припало на суботу, тож вихідний день був і третього (у п’ятницю) також.



Read more...Collapse )
Сьогодні, коли я пишу ці рядки, надворі знову погожа, ясна днина, тож я насуну літнього капелюха на трохи засмаглого носа, одягну сорочку з довгим рукавом і спідницю «в підлогу», щоб не згоріти знов, і піду насолоджуватися життям. Або шукати якісь нові пригоди. Тим паче, вони тут усюди. Так само, як і в Києві – якщо вміти їх шукати.
Поки ще не забулося зовсім, напишу про те, як у п’ятницю ходила в DMV.
(фото не моє, але відповідає дійсності. У дописі фотографій не буде, суцільне простирадло тексту)

Read more...Collapse )
На вихідні в Сан-Франциско прийшло літо Каліфорнії. Зі спекотним сонечком і відносно теплим океаном. Тож субота і неділя у нас пройшли насичено-пішохідно і трохи фотографічно.

СуботаCollapse )




НеділяCollapse )
Треба щось сказати наостанок… Можливо, те, що от-от добіжуть кінця три тижні, як я у Сан-Франциско. Я вже звикла до пальм та екзотичних квітів, до місцевої архітектури і повного культурного міксу в громадському транспорті. Мені тут комфортно (принаймні, зараз) і їхати нікуди не хочеться. А ще я нарешті відчула, як «видихаю Київ», тобто потроху відпускаю ті проблеми, що за мене чіплялися там і натомість починаю насолоджуватися тим, що є тут. І це неймовірно добре.
Скоріше за все, робити детальні «щоденні» огляди в мене у майбутньому не вистачатиме часу, тож намагатимусь писати бодай раз на тиждень. Усім – привіт!
У свій День народження Женя взяв відгул. І ми навіть думали, що варто було би якось відсвяткувати… а натомість півдня просиділи вдома. Втомилися за вихідні, та й надворі було похмуро. Однак, розібралися, що робити із тою довговаркою, що її в суботу придбали, закинули в неї овочі-м’ясо і вже ближче до вечора (коли трохи розпогодилося) вибралися у бік Презідіо.



Read more...Collapse )
У неділю в нас також були плани – в місцевій православній українській церкві планувалося святкування Дня батька. Тож ми вирушили туди, знайомитися із «нашими». (Фото із ФБ-групи церкви)



Read more...Collapse )
Загалом, день пройшов цікаво і насичено. Бачили багато, ще більше не бачили. Дізналися, що скоро містом проходитиме «Парад рівності», і чому із дітьми туди ходити не варто. Я куталася у своє чорне пальтечко і шаль і не могла збагнути, чому хтось прагне тут ходити голяка (ну, зовсім голяка – заборонено, має бути хоч листочок фіговий). Ще більше я не могла цього збагнути, коли надвечір виявилося, що у мене таки обгорів ніс, а у Жені – лице, шия і руки «по футболку». Але, що ж, люди тут вільні самовиражатися так, як їм хочеться. Навіть підстаркуватий негр, що їхав на електро-трициклі, врубивши на повну собі якийсь музон «для настрою» - він теж може їхати, слухати музику, притупувати ногою у такт і насолоджуватися життям.
 
У суботу в нас були заплановані розваги (що доволі дивно для нас взагалі): за кілька кварталів мав відбутися фестиваль фолк-музики, а ми туди ще ногами не ходили, тож вирішили сумістити приємне із корисним. Записали адресу, трохи розпланували маршрут – і вирушили.



Read more...Collapse )
Із приємного – не змогли встояти перед спокусою і таки купили тоту довговарку, червоненьку, за $11.99. По ТТХ пишуть, шо вона майже два літри (можна завантажити на півтора) і розрахована на двох осіб, тягне 100 Вт на максимумі.
А до Презідіо в той день так і не дійшли, шкода.

Пост скриптум: поки верталися, бачили ось таку рекламу, що спонукає людей бути донорами крові.
У п’ятницю ми лінувалися і майже нікуди «туристично» не ходили – все по господарству та по роботі. Однак надвечір трохи вибралися «на природу недалечко», тим паче, що оте «недалечко» у вигляді невідміченого на карті путівника пагорбу Сутро ще мало неходжені стежки. Цього разу ми залізли з боку UCSF і пішли по Hisctoric.



Read more...Collapse )
 За порадою коментаторів, включила у вечірню прогулянку візит до Ломбард-стріт. Як уже писала, найцікавіше було їхати до Ломбард-стріт і повертатися від неї до Юніон-парк на туристичних канатних трамвайчиках – у мене на них проїзний, тож можу собі дозволити. Щоправда, фото мене у трамвайчику не буде – їхала на тих місцях, де так просто не пофотографуєшся – переднє сидіння без дверей, та ще й на приступці, де треба руками триматися, аби не впасти… однак адреналіну воно додає багацько!

Read more...Collapse )

Якогось підсумку дня, мабуть, не буде. Трошки сумно, що по всіх цих красивих місцинах я гуляю сама, але приємно, що подумки зі мною завжди є когорта друзів, із якими я би хотіла поділитися побаченим, почутим, спробуваним на смак і запах чи відчутим на дотик. 

Profile

slon
reem_ma
reem_ma

Latest Month

August 2015
S M T W T F S
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     

Syndicate

RSS Atom
Powered by LiveJournal.com
Designed by Lilia Ahner